Три історії тих, хто волонтерить при Центрі допомоги під час коронавірусу

У перші дні впровадження ізоляційних заходів Українська Волонтерська Служба запустила волонтерський центр допомоги під час коронавірусу. З того часу і до тепер до центру звернулися понад 1000 людей. Вони телефонували із запитом на допомогу у побутових справах, купівлю ліків та продуктів. На допомогу людям прийшли волонтери.

Вікторія, Денис та Христина живуть у різних містах, мають інші уподобання та свої особливості. Коли у березні в Україні почали впроваджувати карантин — вони стали одними із тих, хто вирішив не чекати, а допомагати тут і зараз. Що їх спонукало розпочати свій волонтерський шлях та які у них спогади? Читай у нашому матеріалі.

Мене звати Денис

Я завжди думав про те, щоб брати участь у благодійності. Раніше завдяки бігу я збирав кошти для дітей з ДЦП. Під час пандемії коронавірусу я вирішив, що зараз той момент, коли варто допомагати тим, хто цього потребує. Тому я зареєструвався на сайті, як волонтер і розпочав возити бабусям і дідусям продукти. За час волонтерства я вкотре зрозумів, що бідність і нужда — це жахливо. У 21 столітті цих проблем просто не повинно бути.
Мене звати Христина

Про Волонтерський центр допомоги під час коронавірусу я дізналась через Facebook. Мені сподобалась ця ідея і я вирішила стати волонтеркою. Відтоді я почала розносити пакети з продуктами за адресами. Найбільшим відкриттям для мене стало те, що люди дуже по-різному реагують на допомогу. Є ті, кому незручно її приймати, хоч і потребують. Також те, що великою потребою у людей було просто спілкування, карантин обмежив соціальні зв'язки і їм цього не вистачало.
Мене звати Вікторія

Мої батьки за кордоном і я не можу зараз поїхати туди. Вони літні люди і мені б хотілося, щоб їм хтось там допоміг, якщо з'явиться така необхідність. Після появи цієї думки я подумала, що сама могла б кому-небудь допомагати час від часу. Після цього я погуглила, знайшла сайт Української Волонтерської Служби та залишила анкету. Незабаром зі мною зв'язалися, запропонували купити й відвезти літній жінці продуктовий набір. Я погодилась найбільше мене здивувало ставлення людей до того, що ти робиш. Особливо, координаторів, людей, яким ти допомагаєш і співробітників лікарні. Все було так спокійно і панувала дуже дружня атмосфера. Ці люди ставились до мене так, наче я їх хороша знайома і завжди йшли назустріч.
Волонтерський центр під час допомоги коронавірусу продовжує працювати й надалі. Якщо ви хочете долучитись — реєструйтесь:
Також ми запустили всеукраїнський проєкт Мій телефонний друг, щоб підтримати людей, які опинилися на самоті. Волонтери проєкту, здебільшого молодь, телефонують тим, хто цього потребує, наприклад, самотнім людям літнього віку, людям із інвалідністю або багатодітним батькам, щоб поділитися корисною інформацією або просто дізнатися, як у них справи.
Матеріал створений у рамках Центру допомоги під час коронавірусу за підтримки проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії, та за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
  • Лілія Боднар
    Журналістка
Поширити!
Сподобався матеріал?
Щодня наша команда вкладає багато зусиль у розвиток волонтерства в Україні: організовує тренінги та школи, допомагає організаціям, які шукають волонтерів, готує пам'ятки та статті, навчає волонтерству та об'єднує небайдужих людей по всій країні.

Ми прагнемо, щоб твій досвід волонтерства був найкращим, а поруч завжди були люди, готові підтримати та надихнути.

Завдяки тобі ми зможемо змінити уявлення про волонтерство.
Долучайся до спільноти доброчинців та змінюй світ разом з нами.

Показати ще