Навіщо дизайнеру волонтерство?

Чому я розповідаю про дизайн у волонтерстві?

Все почалося в далекому 2010 році. Мій дядько влаштувався на роботу до фотостудії і почав працювати з Photoshop. У дитинстві він був для мене прикладом у багатьох речах: мені подобався його музичний смак, я займався спортом, бо він займався ним. Тому я дуже хотів долучитися і до цієї нової справи. Я сидів по 5−6 годин у день із підручником з Photoshop. Десь за два тижні я оволодів основними інструментами, і мені сподобалось працювати з фото.

Спершу я ретушував старі фото, які приносили клієнти до мого дядька. Вдихати нове життя у старі фотографії — весело. Ще мені подобалося, що це приносить комусь користь, а мені — гроші.

Через рік я захопився створенням колажів, а в одинадцятому класі виграв всеукраїнський конкурс з цієї справи. Після школи я вступив на військове навчання і 4 роки зовсім не розвивався у сфері графіки. Навчання та фізичні навантаження дуже виснажували і не залишали сил на щось інше.

Після мого переїзду до Одеси влітку 2015 року все змінилося. Я півроку жив у режимі «робота-дім-тусовки» і зрозумів, що таке життя не для мене. Взимку 2016 я відкрив для себе громадський активізм, долучившись до міжнародної молодіжної організації AIESEC.

Коли я почав працювати з соціальними проектами, то помітив, що найскладніше у команді закрити позицію дизайнера. Так я знову повернувся до графічного світу, створюючи «візуалку» для проектів, у яких брав участь.

Коли ми з командою створювали Українську Волонтерську Службу, я займався створенням базового візуального стилю. Відповідальність була дуже великою і навичок, що в мене вже були, стало замало. Але я зловив нереальний кайф, створюючи щось вагоме.

Тож навіщо дизайнеру волонтерство?

Нетворкінг. Це стосується не лише дизайнерів. Волонтерство об'єднує різних людей. Завдяки йому можна завести дуже корисні і, часом, неочікувані знайомства. Наприклад, минулого тижня на суботнику ти прибирав сміття в улюбленому парку пліч-о-пліч із крутим програмістом, шеф-кухарем ресторану та медсестрою з сусідньої лікарні, а сьогодні їдеш у дитячий будинок з музикантом, актрисою та архітектором. Колись це може стати в пригоді.

Досвід. Часто ти робиш багато «візуалки» за короткий час, працюєш з різними замовниками. Досвід роботи з людьми — найцінніший у професії дизайнера.

Практика. Якщо ти ще не профі, то все що я можу порадити — роби стільки проектів, скільки зможеш, без шкоди для сну. Чим більше ти будеш практикувати і розвивати свої навички, тим швидше зросте твій професійний рівень (а роботи у третьому секторі вистачить, про це не переймайся).

Репутація. Коли ти допомогаєш соціальним проектам стати привабливішими, ти розповідаєш і про себе. Адже люди з третього сектору не нехтують подяками та розповідатимуть про тебе всім навколо, тож це ще і реклама (і тільки від тебе залежить, якою вона буде).

Причетність. Допомагаючи соціальному проекту, ініціативі, благодійному фонду, ти стаєш причетним до позитивних змін у суспільстві. Те почуття, коли ти розумієш, що щось добре і світле сталося з твоєю допомогою, важко передати словами. Краще не зволікай, а біжи і спробуй!

Оточення. Кажуть, що наше оточення прямо впливає на наш настрій і розвиток, як особистості. Бути в оточенні людей, що роблять добрі справи — безцінно.

Наразі завдяки волонтерству я чітко розумію, що графічний дизайн#nbsp= — саме та сфера, у якій я хочу розвиватися.
Нині маю доволі значне портфоліо. Запустив власний канал у Telegram, де ділюся цікавими інсайтами графічного світу з досвідченими дизайнерами та тими, хто лише почав вивчати графіку. До речі, це також свого роду волонтерство, бо я витрачаю значну кількість часу, щоб знаходити цікаві статті, відео та уроки, відкидаючи мотлох. Хочу, щоб інші, читаючи мою підбірку, цей час заощаджували, інвестували його в розвиток нашої країни і світу.