Привіт✋
Знайомтесь, це Катя, і вона працює операторкою телефонної лінії у проєкті «Мій Телефонний Друг». Катя кожного дня спілкується з різноманітними людьми, які дзвонять на гарячу лінію проєкту та діляться своїми історіями.
Трапляється, що людина дзвонить не з метою долучитись до проєкту, а знайти можливість для того, щоб поділитись своїм болем, виплакатись, розказати про страхи чи просто вилити чергову дозу агресії.
А що робити, якщо під час дзвінка ти відчуваєш, що з людиною щось не так? Як розпізнати, що ваші Ба і Ді потребують допомоги та як надавати її? Ми розпитали Катю про це, і ось, що у нас вийшло👇
Труднощі дуже часто виникають у житті, і цілком природно, якщо людина в будь-який момент може відчути, що не справляється. Ми ж не роботи — наша психіка є динамічною системою, що постійно змінюється😉
Згідно з дослідженням ВООЗ кожна четверта людина у світі в певний момент свого життя стикається з психічним або неврологічним розладом, до яких ми відносимо тривожні розлади, розлади особистості, залежності, біполярний розлад, деменції, шизофренії, присутність нав’язливих думок (обсесій), що супроводжуються ненормальними/небажаними діями, які людина виконує для зняття стресу.
🔔Тривожними дзвінками наявності психічного чи поведінкового розладу є порушення мислення, настрою та поведінки. Зазвичай ці стани супроводжуються тривожністю та апатією.
📌Ось дев’ять ознак, за якими можна відрізнити поганий настрій від психічного розладу:
Перша психологічна допомога надається у форматі «рівний рівному». Важливим є те, що для надання такого типу допомоги не потрібно бути фаховим спеціалістом — це людський підхід до підтримки тих, хто в стресі або кому важко.
Для того, щоб ефективно надати допомогу, користуйся правилом «5В»:
🌸Впізнати
Обери зручний час для ненав'язливої розмови тет-а-тет та дай знати, що турбуєшся, висловивши занепокоєння та підкріпивши його фактами. Наприклад: «Я стурбований тим, що вже кілька разів помічав, як ти агресивно поводишся з близькими/друзями/сусідами тощо». Оскільки факти складно заперечити, уникай припущень, намагайся будувати зв’язок з людиною без тиску.
🌸Визнати
Намагайся уважно слухати людину, без осуду. Постійно запитуй та уточнюй, показуючи свою готовність бути поруч з людиною та бажання допомогти їй. Співрозмовник може відчувати себе безпорадним, нездатним впоратись з власними проблемами. Твоє завдання — запевнити людину, що у цьому немає її вини, це нормальна реакція на ненормальні обставини і складні життєві ситуації. На цьому кроці важливо бути терплячими та наполегливими. Може скластись так, що у вас не буде взаємності, і тебе просто відкинуть, сказавши «ні, я не хочу про це говорити», або «це дурня», або «це не твоя справа». Це може статися — і тоді тобі варто припинити діалог. Однак, залишайся готовим, що людина може сама повернутись до цієї розмови.
🌸Відреагувати
Коли ти розпитав, вислухав, уточнив, встановивши ближчий контакт і довіру, переходь на наступного етапу — пропонування допомоги. При критичних психоемоційних станах будь готовим до слів на кшталт «мені вже нічого не допоможе». Не здавайся, пропонуй альтернативи, скориставшись дієвими фразами:«Хіба стане гірше, якщо ти спробуєш? Чом би і ні? Якщо насправді все так погано, то чому б не спробувати ще щось?»
🌸Відскерувати
Якщо несприятливий психоемоційний стан триває більше двох тижнів, негативно впливаючи на повсякденне життя людини, — дуже важливо скерувати її звернутись по фахову допомогу. Пам’ятай, що категоричне ставлення людини до психологів чи психіатрів може бути спричинене страхом, упередженням, складним фінансовим станом чи недовірою. Спробуй переконати, що отримання фахової психіатричної допомоги настільки ж нормальне, як звернення до спеціаліста у випадку перелому кінцівки чи кишкових розладів .Але пам’ятай — людина самостійно приймає рішення. Ти не можеш змусити її звернутись по допомогу, однак можеш запропонувати свою підтримку, коли вона до цього буде готова.
📎За цим посиланням ти можеш знайти список телефонних ліній психологічної допомоги в Україні.
🌸Відстежити
Після того, як ми поговорили з людиною, надали їй поради та проконсультували, треба перевірити, чи змінився її психоемоційний стан, чи зверталась вона до спеціаліста по допомогу. Якщо ні — з’ясуй причину. Можливо, людині не підійшов спеціаліст, або ж не відреагував професійно. У цьому випадку слід не зупинятись у пошуку. Якщо ж людині стало легше — похвали та підбадьор її, розпитайся, як їй це вдалось.
Також можеш поділитися з нею механізмом самодопомоги у випадку стресових ситуацій. Більше про нього читай у статті Аптечка самодопомоги. Як підтримати себе в стресовий період.
І пам’ятай, що кожна людина хоче відчути себе потрібною та вислуханою. Не залишайся осторонь, якщо помічаєш якісь зміни у настрої чи поведінці свого співрозмовника. Твоя розмова може бути важливою!
