Щомісяця спільнота волонтерів Мого телефонного друга має нагоду долучитися до психологічного тренінгу. Разом з експертами ми поговорили про емоції під час війни, інформаційно-психологічні операції (ІПСО) та як не стати їх жертвою? Конспект з тренінгу читайте далі.
Під час війни ми відчуваємо різний спектр емоцій. Вони мало чим відрізняються від емоцій, які ми відчували до початку війни, однак їм притаманна певна особливість: постійна зміна фаз.
Які є фази травматичної кризи в суспільстві?
#Героїчна фаза
Люди, що пережили травматичні події, проявляють високий рівень активності. Пригадаймо себе у перші тижні вторгнення: активно волонтеримо, допомагаємо 24/7, перечитуємо всі новини та не виділяємо час на відпочинок.
#Фаза медового місяця
Підйом спадає, але оптимізм далі присутній. У нас виникає нереалістичне очікування відновлення («за 2 місяці ми завершимо війну»).
#Фаза розчарування
Ми відчуваємо агресію та незадоволення через повільне відновлення, виникають конфлікти.
#Фаза повернення та стабілізації
Залежно від того, яка була подія, стільки часу займає й відновлення.
💡Усі ці фази ми можемо проживати знову і знову. Новини про успіхи військових повертають нас до героїчної фази, новини про втрати чи жертв – до фази розчарування тощо.
Що таке інформаційно-психологічні операції (ІПСО)?
Це операції з передачі вибраної інформації на конкретну цільову аудиторію, щоб вплинути на її емоції, мотиви та об’єктивні міркування.
ІПСО може провокувати пропаганду, дезінформацію, диверсії в тилу, перебільшення, применшення.
Елементи хорошого ІПСО
- Певне підґрунтя
- Конгруентність
- Аналіз аудиторії
- Постійність наративів
Мета ворожого ІПСО
Дестабілізувати ситуацію
Змусити українців перестати чинити опір
Розділити населення за мовними, територіальними ознаками.
Як не стати жертвою ІПСО?
Повідомлення чи новини, які містять ІПСО, завжди спрямовані на те, щоб викликати у нас сильні емоції.
– після прочитання новини чи інформації, простежте за своїми відчуттями: які емоції ви зараз відчуваєте?
– перевірте достовірність інформації в інших джерелах, перш ніж робити репост у соцмережах та поширювати далі.
– якщо ви занадто емоційно переживаєте цю інформацію чи новину, поговоріть з друзями, рідними чи психологом про свої внутрішні переживання.
Дбайте про свій емоційний стан!
