🧡 «Мені подобається, що ми можемо пожартувати разом. Часом здається, що Тамара Петрівна жартує краще за всіх. Я так точно не вмію».
Історія цієї волонтерської пари розпочинається з одного дзвінка на гарячу лінію проєкту й триває вже близько двох років.
Катя – волонтерка та менеджерка гарячої лінії Мого телефонного друга. Саме її голос наші Ба та Ді чують щоразу, коли набирають номер лінії проєкту.
Тамара Петрівна – її телефонна подруга, родом із Казахстану, але проживає під Києвом.
Читай більше про телефонну дружбу, першу зустріч наживо та родинний зв‘язок у матеріалі.
Знайомство
Ми познайомилися на гарячій лінії Мого телефонного друга. Тамара Петрівна потребувала підтримки та книжок для читання. Спочатку я допомогла з другим пунктом. Опублікувала історію в Інстаграм про пошук книжок. Неймовірно, але мені тоді відписало багато людей, навіть комендантка мого гуртожитку принесла свої книжки. Тамара Петрівна тоді хворіла, тож лікар порекомендував їй більше читати для заспокоєння.
Коли зібрала книжки, то надіслала їй, і ми почали спілкуватися телефоном. Хоча, офіційно телефонною парою у проєкті ми не були. Пізніше я запропонувала колегам позначити нас у базі як телефонну пару.
Телефонна дружба Каті й Тамари Петрівни триває від початку запуску проєкту Мій телефонний друг.
Спілкування
Зазвичай ми спілкуємося на теми, пов'язані з сім’єю чи побутом. Але, звичайно, не можемо оминути й теми війни. З початком повномасштабного вторгнення вона почала більше хвилюватися та тривожитися, інколи говорить мені, що їй страшно, тому я заспокоюю її та ділюся новинами.
Що для мене ця дружба? Я знаю, що вона в будь-якому випадку може вислухати мене та дати пораду. Я відчуваю, що таке бабусина турбота і водночас дуже хочу їй допомогти. Після раку у неї залишилися деякі ускладнення здоров’я, тож вона постійно потребує величезної кількості ліків. Інколи з цим і допомагаю.
Зустріч наживо
Я планувала поїхати в Київ, щоб просто відпочити. Домовилися із друзями, що приїду до них, і звісно, не могла оминути Обухів, містечко, де проживає Тамара Петрівна. Вона вже досить давно про це говорила і я вирішила зробити їй приємності.
Співали пісні разом, дивилися світлини її молодості та багато спілкувалися. Вона погано почувається, але виглядає, як квіточка.
Наготувала для мене багато їжі та й ще спакувала в дорогу пиріг. І все припрошувала «Піди на город, зірви собі салат, зірви собі петрушку..» І ти відчуваєш, ніби це справді твоя бабуся.
Я так чекала на тебе, у мене стільки енергії з'явилося коли ти приїхала.
Поради від Каті для телефонних волонтерів
Якщо ви долучилися чи плануєте долучитися до телефонного волонтерства, я поділюся з вами всього однією важливою порадою: будьте щирими та обов’язково діліться з іншою людиною своїми емоціями та відчуттями. Це одне із найважливішого – намагатися чути іншу людину.
Мій телефонний друг об’єднує та робить рідними незнайомців. Можливо, наступною історією буде ваша? Реєструйтеся за посиланням:
https://befriend.volunteer.country/.
