«Мій телефонний друг – це люди, чудесні люди, що надихають. Як підопічні, так і волонтери проєкту, щирі, добрі та цікаві! Це неймовірно прекрасна спільнота, без якої я, здається, більше не зможу» — ділиться Руслана.
Дівчина — волонтерка Мого телефонного друга, школярка та засновниця проєкту «Час наук». Розпитали Руслану більше про її волонтерський досвід у проєкті та ділимося з тобою.
Як приєдналася до проєкту Мій телефонний друг?
«Про МТД я вперше дізналася на «Школі Успіху. Ватутіне», де розповідали про різні волонтерські ініціативи. Тоді я почула, що телефонне волонтерство – чудова можливість для початку волонтерського шляху, до того ж я хотіла таким чином покращити свої комунікативні навички та припинити боятися спілкуватись із незнайомими людьми. Спойлер: це більше, ніж вдалося.Як тільки я знайшла сайт МТД, щоб дізнатися трохи більше – цей проєкт мене захопив. Не чекаючи ні секунди, я вирішила приєднатися».
Кому ти допомагаєш у проєкті?
«Розпочала свою участь у проєкті з підопічною, якій було 6 років, наскільки знаю, це була наймолодша учасниця МТД. Ми розмовляли про її шкільне життя, про сім'ю та інші теми, цікаві обом. Вона оптимістична, харизматична, любить щось вигадувати та створювати. Я впевнена, що у неї буде таке ж натхненне майбутнє, як і вона сама! Мрію побачити її років через 15-20 та дізнатися, якою ж вона стала.Нині ж я спілкуюсь із Ба – ми пов'язані любов'ю до віршів, часто читаємо їх одна одній, розповідаємо історії із життя та просто ділимося радістю.
Якось я розповіла їй, що у мене не вийшло виростити вдома чорнобривці, вона дуже засмутилась та запропонувала надіслати мені поштою насіння, яке у неї є».
Підопічна пані Наталія про волонтерку Руслану:
«Дзвонить частенько, хороше дитя, волонтерить, робить внесок у перемогу, молодчинка. Любить братика, намагається мене розважити завжди, вислуховує бабу стару, хоч мені й здається, що є люди у яких є більша потреба у спілкуванні. Вона дуже особлива дівчинка для мене».На твою думку, чому важливо розвивати телефонне волонтерство?
Мені здається, що саме телефонне волонтерство допомагає підвищити довіру між людьми різного віку. Адже у багатьох є думка, що просто так нічого хорошого бути не може – мені здається, що ми допомагаємо переосмислити це.Іноді всім нам, зокрема і мені, буває самотньо, тоді хочеться, щоб з'явилися ті, хто б витягнув нас із цієї пітьми самотності. Якщо ми маємо сили, аби підтримати інших і це не вимагає від нас ні якогось фаху, ні всього часу світу, то чом би не допомогти?
Перемога на UNICEF YOUTH AWARDS
30 червня Руслана отримала нагороду UNICEF YOUTH AWARDS у категорії «Онлайн-волонтерство».UNICEF YOUTH AWARDS – премія, що відзначає молодих українців, які за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні долучаються до змін у своїх громадах.
«Я хочу, щоб цей світ, Україна зокрема, ставали кращими і я вірю, що завдяки волонтерству я можу долучитися до цих змін. Для мене безмежно значним є те, що серед багатьох фіналісткою обрали мене – отже я справді роблю важливу справу» – ділиться Руслана.
Приєднуйся до спільноти Мого телефонного друга.
Один дзвінок – одна щаслива людина.
