Протягом останніх тижнів наш організм перебуває під постійним тиском напружених подій, таких як: завершення року, екзамени, звіти, вихід з новорічно-різдвяних відпусток та повернення назад до звичних щоденних обов’язків. Різка зміна зони відповідальності, пришвидшений темп життя, дедлайни, переїзди та постійний тиск негативно впливають на організм людини. І тут у щоденних розмовах з іншими з’являється страшне слово - «стрес» 😱
Команда МТД вирішила вберегти тебе від його негативного впливу, тому ми зібрали у першому дайджесті року корисну інформацію про те, що таке стрес та як правильно на нього реагувати.
#ЩОВОНОТАКЕ
З явищем стресу пов’язано два факти. Перший — стреси постійно супроводжують наше життя і їх просто неможливо уникнути. Друге: без стресів ми б не змогли повноцінно жити і виживати. Ось такі дивні дива.Стрес – це реакція організму на будь-яку зміну в середовищі чи соціумі. Завдяки такому явищу людина вчиться пристосовуватись до нових обставин, випробувань чи викликів, у яких опинилась. Стрес являє собою універсальний механізм, що дозволяє будь-яким живим істотам адаптуватись до різних обставин🤷
Всі фактори, які викликають стрес, називаються стресорами чи стресорними факторами. Вони можуть бути будь-якої природи: фізичні, хімічні, геологічні (природні стихії), біологічні, соціальні.
Однак незалежно від типу стресорного фактору, в організмі завжди запускатимуться однакові реакції на збудник. До прикладу, пригадай, як ти реагуєш на гальмування автівки, яку не помітив, переходячи дорогу? Чи, приміром, як поводитимешся перед здачею екзамену? На перший погляд, це два різні стреси, які будуть сприйматися різними органами чуття, однак в обидвох випадках ти відчуватимеш збудження, у тебе зросте частота та глибина дихання, серце заб’ється швидше та, ймовірно, різко підніметься тиск.
Володіючи знаннями про розвиток стресорних реакцій, можна прогнозувати та планувати свою поведінку та поведінку інших людей.
#ЯКВИНИКАЄСТРЕС
🔻Стрес розвивається у всіх організмах однаково. Спочатку ми відчуваємо тривожність, яка триває від 5-6 секунд до 48 годин. Для організму цей період схожий на процес «орієнтування в просторі»: діємо розгублено, обережно, з певною пересторогою. Часто за дії сильних чинників може спостерігатись зниження тиску крові, температури, загальна слабість та біль у м’язах. Через це початковий етап стадії тривожності називають фазою шоку.🔻Досить швидко фаза шоку переростає у другий етап — фазу протишоку. У наднирниках виділяється величезна кількість адреналіну — запускається максимальна мобілізація тіла. У організмі відбувається зворотна реакція — температура тіла підвищується, зростає кров’яний тиск, серце скорочується частіше, дихання стає глибшим. Завдяки надходженню великої кількості глюкози в крові активується мозок та підвищується ефективність діяльності. Посилюється розщеплення поживних речовин. Гальмується діяльність систем органів, які не задіяні у реакції на стресори: травна, видільна, статева.
🔻У випадку, якщо ресурсів в організмі достатньо, стадія шоку та протишоку переходять в наступний етап стресорної реакції — фазу опору. У ній максимально змінюється не тільки діяльність внутрішніх органів, але й зовнішня поведінка людини. З одного боку, усуваючи стресорний фактор, ми можемо «нападати» чи «тікати» від нього. В англомовній літературі така поведінкова реакція на стрес, небезпеку має назву «Fight or Flight». Інша стратегія поведінки принципово протилежна. Це реакція завмирання — «Freeze». У цьому випадку ми намагаємось ужитись або не звертати увагу на причину стресу. Перечікуємо, поки дія стресора не закінчиться.
#ТРИВОЖНІДЗВІНОЧКИ
Ми трішки розібрались у тому, що таке стрес та яким чином ми реагуємо на нього. А як самостійно можна виявити його вплив на організм? Чи існують так звані «тривожні дзвіночки», які вказуватимуть на те, до прикладу, що стрес накопився і з ним потрібно якось боротись?📍ЗАЦИКЛЕНІСТЬ
Якщо тип почав помічати, що тебе постійно переслідує одна і та ж думка, або ти постійно повторюєш одні і ті самі рухи ( декілька раз на день перевіряєш, чи закриті вхідні двері, декілька раз записуєш одне і те ж речення не задумуючись) — це ознака того, що мозок перевантажений і потребує «розгрузки». Тобі складно сконцентруватись на великих завданнях, ти почуваєшся розсіяним та часто відволікаєшся на малозначущі, часто одноманітні дії.
📍ПАСИВНІСТЬ ТА ПРОКРАСТИНАЦІЯ
Ти постійно відкладаєш усі справи на потім та не можеш заставити себе встати з ліжка та щонайменше почистити зуби. Ти розумієш, що дедлайн уже близько (або всі дедлайни уже давно згоріли), однак не відчуваєш жодного докору сумління чи бажання щось виправити.
📍НЕАДЕКВАТНА РЕАКЦІЯ
Будь-яка річ може вивести тебе з рівноваги. До прикладу, ти можеш розридатись через зламаний олівець, зауваження вчителя чи шефа, або ж навпаки — рознервуватись та жахливо посваритись з кимось з близьких через, до прикладу, немиту тарілку чи запізнення на 1 хв. Найменша дрібниця стає останньою краплею для тебе.
📍РОЗЛАД СНУ ТА ХАРЧУВАННЯ
Ти погано засинаєш і не можеш спати: постійно крутишся чи встаєш посеред ночі, а вранці часто виникає відчуття того, що ти наче й не закривав очей взагалі. У тебе пропадає апетит або ж навпаки — ти можеш вмістити в собі надзвичайно великий об’єм їжі.
📍ПРОБЛЕМИ ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ
Якщо тобі здається, що втома стала твоєю найкращою подругою та у прямому значенні «живе разом з тобою» — це привід звернутися до лікаря. Характерними ознаками впливу стресу на організм є роздратованість, розлади харчування, апатичність, постійна млявість та головний біль. Прояви хронічних захворювань, постійні застуди через зниження імунітету, захворювання шлунку, запаморочення, постійний головний біль — все це може бути симптоматикою сильного стресу, звільнятись від якої потрібно негайно.
#ЯКДІЯТИ
Якщо справи насправді кепські і стрес відбивається на фізичному стані — найкраще звернутись до лікаря, який сформує для тебе індивідуальний план відновлення.Ти також можеш скористатись наступними порадами:
🔸Збільшити рівень фізичної активності
🔸Більше часу проводити з близькими та людьми, які викликають у тебе відчуття спокою, безпеки та довіри
🔸Частіше обійматись, адже теплі обійми, як було доведено вченими, знижують рівень стресу
🔸Добре проплакати — сльози не тільки добре очистять організм, але й дадуть змогу викинути назовні увесь накопичений протягом довгого часу негатив
🔸Спробувати нове хобі: розпочати робити щось, що приносить задоволення
🔸Організувати собі відпочинок та розпочати робити щось таке, до чого протягом довгого часу не доходили руки
🔸Віднайти внутрішній ресурс через музику, перегляд фільмів, читання книг чи походи в театр
🔸Приймати з розуміннями власні недоліки та недоліки інших. Потрібно розуміти,
що часто люди діють згідно з власними світоглядом та досвідом, який часом може сильно відрізнятись від нашого особистого
🔸Виходити на регулярну 40-хвилинну прогулянку
🔸Попросити про допомогу та не брати на себе забагато відповідальності
Пам’ятай, що будь-яка незнайома ситуація — це лише ще один урок для організму для того,
щоб розуміти, як реагувати на подібні речі в майбутньому. А будь-який процес навчання — це поступове дослідження та створення простору для відпочинку, який необхідний для того, щоб отримана інформація засвоїлась.
Стресуй менше!
Твоя команда МТД❤️
