1. Велике серце і безумовне прийняття. Телефонне волонтерство — це добровільна добра дія, тож спілкування має базуватися на повазі та прийнятті до свого співрозмовника.
2. Я — водій нашої розмови.
Вірус мого настрою: передаю свій настрій підопічному.
Диригент — я . Якщо стає нудно — змінюю тему.
Я — творець теми розмови (не така, щоб викликала негативні емоції або вела до конфлікту. Найбажаніші розмови — про минуле: так підопічні відчувають себе молодими).
Я бачу багато переваг і транслюю позитив.
У мене достатньо часу: я можу дати час знайти слова підопічному, подумати, пригадати минуле. Коли поставив\ла запитання, терпляче чекаю на відповідь.
Я повторю без проблем. І вислухаю те, що вкотре повторите ви.
У запитаннях даю вам вибір — це стимул до творчості і світлого мислення.
Не лише за графіком. Даруйте неформальні дзвінки.
Зі мною розмовляє доросла людина. Не дитина! Але її потреба в увазі і сприйнятті така ж сильна, як у дитини.
Мені потрібна ваша порада і думка.
Я хочу подарувати вам «маленькі новини» — відчуття активності життя.
Я не нав’язую своєї допомоги.
Я дякую вам.
Професійно завершити розмову, заздалегідь попередити, якщо є термінові справи, що від вас не залежать.
3. Я — співпереживаю, а не жалію.
Слухати і чути, співпереживати, а не жаліти.
Бути старими і слабкими — нормально, а не соромно.
Від старості втекти неможливо. Ми не винні у їхній старості.
Змінюйте відчуття провини на відчуття відповідальності. Відповідальність — паливо, що наповнює. Провина — пальне, яке спалює.
Жалість і співпереживання — це різні поняття. Відчуття жалю робить людину слабкою, руйнує віру в себе і повагу. Співпереживання — це рука допомоги. Вона мотивує людину бути впевненою і сильною.
4. Грози — це нормально. Важливо дати переживати, але водночас позбуватися нав’язливих думок, замінювати думки про смерть життям. Постійна підтримка і мова «Не бійтеся» зможуть налаштувати на позитивний лад.
Агресія проти агресії — найбільша помилка. Ми пропали, як тільки відповідаємо так. Це нерівний бій. І ми програємо завжди.
Я шукаю щит. Коли розумію причину агресії — усміхаюся.
Я — володар своїх емоцій.
Часто дякуватиму собі за стриманість і терплячість.
Не заглиблюйтеся у зміст скарг.
Дозвольте співрозмовнику повно висловити свою думку. Паралельно уявляйте себе через років 30-40.
Коли людина навчає вас уму-разуму, вона намагається виправити свої помилки.
Частіше слова любові і вдячності.
Якщо тема дискусії дуже важлива, скажіть співрозмовнику про мотивацію, чому переконуєте у протилежному.
5. Активне слухання. Воно дієве лише з щирою симпатією, без неточностей.
Бажаємо приємного спілкування з твоїм телефонним другом! Підбірка порад створена на основі навчального вебінару психологині Наталії Сиротич, що проходив 2 грудня у рамках реалізації проєкту. Подивитись вебінар можна за посиланням.